Оксана Гентіш, Tolk: Управління енергоспоживанням стає базовою компетенцією бізнесу
Ринок електроенергії для бізнесу швидко змінюється: денний профіцит сонячної генерації, волатильність цін на РДН, зростання мережевих тарифів і нові вимоги до обліку змушують споживачів переглядати звичні підходи до енергоспоживання. У цих умовах вирішальним фактором стає не лише ціна ресурсу, а здатність підприємств управляти своїм попитом і впроваджувати гнучкі енергетичні рішення. Про те, чи є денні низькі ціни довгостроковим трендом, як змінюється економіка власної генерації, навіщо бізнесу системи накопичення та яку роль дедалі частіше бере на себе постачальник електроенергії, «ЕнергоБізнес» поспілкувався з директоркою ТОВ «Волиньелектрозбут» (Група Tolk) Оксаною Гентіш.
— Традиційно промисловість роками намагалася переносити енергоємні процеси на ніч задля економії. Проте зараз ми спостерігаємо ситуацію, коли через профіцит сонячної генерації найнижчі ціни на РДН (ринку «на добу наперед») часто фіксуються вдень. Чи можна вважати це стійким довгостроковим трендом? Чи радите ви клієнтам вже зараз переглядати графіки змін і переходити на денну роботу?
— Зміщення найнижчих цін на електроенергію на денні години внаслідок активного розвитку сонячної генерації можна вважати стійким ринковим трендом. Це пов’язано зі зростанням частки відновлюваних джерел у балансі виробництва та активним встановленням власних СЕС бізнесом і домогосподарствами на тлі здешевлення обладнання.
Водночас можливості зберігання енергії в Україні поки що обмежені: системи накопичення залишаються дорогими, тому не всі надлишки денного виробітку можуть бути акумульовані. Саме це формує профіцит електроенергії в сонячні години та тисне на ціни.
Однак через воєнні дії та регулярні обстріли енергетичної інфраструктури ринкові тенденції не можна вважати стабільними. Сьогодні ми не можемо впевнено покладатися на правило: «влітку вдень дешевше, взимку — дорожче». Тому ключовим є постійний моніторинг ринку та гнучкість у плануванні. Ми перебуваємо в постійному діалозі з клієнтами, допомагаючи їм орієнтуватися в ціновій динаміці та ухвалювати зважені рішення.
— Очевидно, що не кожне підприємство може зупинити конвеєр ввечері і запустити його в обід. Які галузі, за вашим досвідом, найшвидше адаптуються до цих цінових «гойдалок», а для кого така оптимізація залишається недоступною через технологічні обмеження?
— Гнучкість бізнесу напряму залежить від особливостей і безперервності його технологічних процесів. Частина підприємств може оперативно змінювати графіки споживання, інші — технологічно обмежені через ризики пошкодження обладнання, втрату продукції або значні фінансові наслідки.
Сфера послуг, бюджетні установи та організації з фіксованим графіком роботи практично не мають можливості кардинально змінювати режим енергоспоживання. Водночас навіть у таких споживачів варто аналізувати внутрішні процеси й шукати обладнання, роботу якого можна переносити на години дешевшої електроенергії.
Варто наголосити, що зміна графіків — лише один із елементів ширшого рішення. Управління енергоспоживанням охоплює моніторинг, аналіз, планування та оптимізацію використання енергії з урахуванням цінових сигналів і технічних можливостей. Найкраще адаптуються ті бізнеси, які розвивають енергоменеджмент як системну функцію, а не разову антикризову міру.
— Економія за рахунок денного сонця працює навесні та влітку. Але яка стратегія має бути в бізнесу взимку? Чи не станеться так, що підприємствам доведеться двічі на рік змінювати графіки роботи персоналу — «під сонце» влітку і «під ніч» взимку?
— Сьогодні бізнес змушений у першу чергу підлаштовувати свою роботу під обмеження електропостачання, які, на жаль, почастішали. Питання номер один — це наявність ресурсу в мережі та можливість працювати в принципі.
Якщо говорити про сезонну економію, то підприємствам варто замислитися над встановленням систем зберігання енергії та використанням додаткових джерел генерації. Без ефективного енергоменеджменту тут не обійтися. Мета — не «бігати за сонцем», а зменшувати залежність від мережі та забезпечувати стабільність роботи незалежно від сезону.
— Раніше бізнес встановлював СЕС часто з метою заробітку на продажу надлишків у мережу. Враховуючи, що в години пікової генерації ринкова ціна електроенергії суттєво просідає, чи залишається ця модель життєздатною? Чи зараз єдиний правильний шлях — це будувати генерацію виключно під покриття власного споживання?
— Раніше бізнес орієнтувався на «зелений» тариф. Сьогодні за умов профіциту сонячної генерації в денні години ціни на РДН часто суттєво знижуються, і продаж електроенергії в мережу саме в години високої інсоляції стає менш вигідним.
Найбільш життєздатною є комбінована модель, яка включає три складові:
1) максимальне заміщення власного споживання за рахунок СЕС;
2) використання систем зберігання електроенергії для зміщення споживання або продажу в години пікових цін;
3) продаж залишків через механізм Net Billing для часткової компенсації рахунків.
Оптимальним шляхом є будівництво СЕС під покриття 70–80% власного споживання. Остаточні рішення мають базуватися на ретельних розрахунках і профілі навантаження конкретного підприємства.
— Окрім самої ціни ресурсу, яку роль відіграє економія на тарифах оператора системи передачі та розподілу для просьюмерів?
— Економія від використання електроенергії власної генерації є суттєвою. Бізнес заощаджує не лише на вартості електроенергії, а й на тарифах на передачу та розподіл, які постійно зростають. У середньому це 2,6–3 грн без ПДВ на 1 кВт∙год, що може становити до 25–30% від повної вартості електроенергії. Продаж надлишків дає змогу отримати додаткову фінансову вигоду.
— Наскільки критичною сьогодні є наявність погодинного обліку (АСКОЕ) для комерційного споживача?
— АСКОЕ забезпечує погодинний облік спожитої електроенергії, що дозволяє клієнту оплачувати ресурс за фактичними цінами в конкретні години доби. За відсутності такого обліку постачальник закуповує електроенергію за усередненим регіональним графіком, і ціна для споживача формується відповідно.
Для бізнесів із дозволеною потужністю понад 150 кВт або споживанням понад 50 тис. кВт·год на місяць встановлення АСКОЕ є обов’язковим. Крім того, обговорюються нормативні зміни, які передбачають застосування штрафних коефіцієнтів для таких клієнтів без погодинного обліку. Навіть якщо споживач не підпадає під ці вимоги, він може встановити АСКОЕ добровільно — і це часто економічно доцільно.
— Ринок стає складнішим, і просто «продати кіловати» вже недостатньо. Як змінюється роль постачальника?
— Сьогодні ринок електроенергії — це вже не про просту модель «купити-продати». Постачальник має прогнозувати споживання клієнтів, передбачати цінову динаміку на ринку та закуповувати ресурс за найвигіднішими умовами. Фактично йдеться про управління попитом.
Ми дедалі частіше беремо на себе функції зовнішнього енергоменеджера: проводимо зустрічі, воркшопи, аналізуємо кейси клієнтів і допомагаємо їм управляти енергоспоживанням. Йдеться не про скорочення обсягів, а про більш ефективне використання ресурсу. Для нас важливим показником є не лише власна маржинальність, а й сума коштів, яку ми допомогли зекономити клієнту.
— Дивлячись на волатильність ринку, чи можна стверджувати, що в найближчі роки маржинальність українського бізнесу буде залежати не стільки від вартості сировини, скільки від уміння маневрувати енергоспоживанням? До чого готуватися підприємцям у 2026 році?
— Енергонезалежність бізнесу дедалі більше залежить від уміння управляти енергоспоживанням. У 2026 році гібридні системи генерації та зберігання енергії стануть не конкурентною перевагою, а базовою умовою роботи. Це економічно виправдано з огляду на високі мережеві тарифи.
Фокус має зміщуватися на власну генерацію та впровадження рішень, які дозволяють маневрувати споживанням залежно від навантажень у мережі. Це дасть змогу стримувати зростання собівартості продукції та забезпечувати стійкість бізнесу й економіки загалом.
