«Енергія, що світить у темряві»: Ірина Береснєва про довіру, команду і майбутнє енергетики

У Києві з великим успіхом пройшов форум Energy Club «Енергія жіночого лідерства: жінки, що тримають енергетичний фронт України», де був представлений унікальний досвід жінок-лідерок української енергетики в умовах повномасштабної війни.

Вступи промовиць – керівниць і провідних експерток енергетичного сектору, фінансової та юридичної сфери, а також представниць урядових і міжнародних організацій – розкрили не лише кейси подолання професійних викликів у період блекаутів та рішення, що дозволили бізнесу адаптуватися, вистояти і планувати розвиток. Вони стали натхненням і мотивацією для учасників заходу, адже містили теплі та щирі історії з власного досвіду, а також поради молодим жінкам, які тільки починають свій шлях в енергетиці.

Ірина Береснєва – генеральна директорка ТОВ «Толк Україна», вже на початку заходу, у ході першої панелі задала тон відвертої довірливої розмови й зарядила аудиторію енергією оптимізму, стійкості та людяності, впевненості у тому, що все можливо, якщо відчути в собі внутрішню м’яку силу і заручитися підтримкою команди. 

«Відчуваєте? Що це? – звернулася вона до присутніх. – Це енергія. І вона неймовірна. Вона потужна у своїй, на перший погляд, слабкості. Вона гнучка та плавна. А ще вона вміє адаптуватися до змін і тримати удари. Бо це – жіноча енергія.

Сьогодні від мене не буде гучних заяв чи великих презентацій про ринок, УЗЕ чи нові продукти.
Сьогодні буде трохи іншого – буде про серце, про довіру, про людей і про те, як ми, жінки в енергетиці, проживаємо кризи разом із командою та споживачами. І про неймовірну душу енергетичного суспільства жінок.

Для енергійних дівчат, для панянок, для жінок дуже важливо проявлятися і не забувати, хто ми є.  А ми – українки.

Нещодавно я прочитала одну дуже цікаву річ. У Женеві відбувався черговий форум на підтримку України, і один консультант з поведінкової економіки сказав: увесь світ сьогодні з цікавістю вивчає особливості українського менталітету – а це винахідливість, рішучість та стійкість.
Тобто ми, українці, вже стали прикладом – як тримати удари, як не здаватися і як знаходити рішення там, де, здавалось би, їх немає. А ми в цьому живемо постійно і навіть не помічаємо свою силу».

Пані Ірина розповіла, як з перших днів повномасштабного вторгнення і дотепер вона зі своєю командою працює буквально між двох вогнів: з одного боку – зруйнована генерація, війна, волатильність ринку, з іншого – споживачі, які хочуть простих речей: електроенергії, передбачуваності та чесної професійної комунікації.

«Коли почалися масові відключення, «ідеального сценарію» не було, і перед кожним адекватним постачальником постало одне важливе запитання: як зберегти довіру споживачів при неможливості гарантувати їм живлення 24/7? При цьому у команди Групи компаній Tolk була сильна мотивація і внутрішня установка: споживач не має залишатися у темряві – ні фізично, ні інформаційно. Тому було ухвалено декілька принципових рішень:

Антикризове рішення перше – не мовчати.
Ми не ховалися за формулюваннями «форс мажор». Ми пояснювали, що відбувається, простими словами й чесно. Коли Споживач розуміє, чому щось не працює, його тривога зменшується, а довіра – навпаки, зростає. Ми перші хто в січні 2023 року завезли споживачу, попри складнощі в нормативній базі, чесний імпорт.

Друге – бути поруч, навіть коли темно.
Наші контакт-центри, менеджери, фінансисти, юристи – усі працювали, шукаючи рішення індивідуально для кожного: комусь – зміна графіків, комусь – гнучкі умови оплати, комусь – допомога з прогнозуванням споживання. Ми перші хто почав працювати із активним споживачем теж в 2023 р.
Ми не могли увімкнути електроенергію замість генерації, але могли зняти відчуття «я сам на сам із проблемою».

Третє – тримати команду.
Бо без команди не буде працювати жодного антикризового кейсу. І головний виклик полягав у тому, щоб наші люди не вигоріли, не втратили сенс і віру в те, що їхня робота має значення».

Пані Ірина розповіла, як поєднує роботу з людяністю: «За посадою я маю думати про тисячі мегават-годин, касові розриви, небаланси, ризики та стратегії. Але насправді щодня я також думаю про своїх Толкових підлеглих.

З давніх давен, коли ще це називали «викликати на ковйор», у нас вже були і є обов’язковими зараз зустрічі «one-to-one». Це не про контроль, не про «звіт, що ти зробив». Це про запитання:
«Як ти? Як ти справді?» Для того, щоб розуміти, чим живуть колеги, відчувати їхній стан, бачити, де вони тримаються з останніх сил і вчасно дати їм опору: словом, рішенням, просто присутністю.

Коли ми говоримо про антикризове управління, за цифрами та діаграмами дуже легко загубити людей. А я переконана: немає стійкого бізнесу без стійкої команди. Я не можу змінити ринок, не можу скасувати війну, не можу одним рішенням знизити ціну на електроенергію. Але я можу зробити так, щоб моя команда відчувала – я з ними не тільки тоді, коли все добре, а й тоді, коли страшно, соромно, важко чи боляче. І саме це, на мою думку, утримує компанію в балансі».

«Вірю, що майбутнє енергетики залежить не тільки від технологій, децентралізації чи систем накопичення, не лише від того, які системи ми впровадимо. Воно залежить і від того, якими лідерами ми є. Навіть неформальними. Від того, які люди будуть ухвалювати рішення, – підкреслила Ірина Береснева. – Так, технології сьогодні – це умова виживання. Штучний інтелект, цифровізація, системи накопичення енергії, ВДЕ, смарт-мережі стали частиною нашого життя. Технології можуть порахувати, оптимізувати, подати сигнал. Але вони не здатні ухвалити непопулярне рішення вчасно, взяти на себе відповідальність, коли немає «правильного» варіанту. Це все роблять лідери.

Жінка-лідерка в енергетиці – це не про м’якість замість рішучості. Це про рішучість, яка народжується з глибини. Про здатність ухвалювати складні рішення, але не втрачати при цьому людяність. Про силу, яка не кричить, а тримає.

Жінка-лідерка в енергетиці сьогодні – це не про протиставлення чоловікам. Це про інший стиль. Не про «грюкнути по столу», а про те, щоб тримати курс, не відпускати команду і не зраджувати своїм цінностям».

Окремо пані Ірина наголосила на єдності у важкі часи: «Ми всі втомилися. Іноді хочеться злитися – на ринок, на правила, на рішення, на обставини, на те, що нам постійно «не додають ясності». Але злість, неприйняття та постійний скептицизм руйнують нас із середини. У час війни ми не можемо собі дозволити воювати одне з одним. Ми повинні бути в єдності, у взаємній повазі й розумінні, що війна – це не кінець, це обнуління та початок чогось нового і світлого. І ми цього варті. Бо ми – українці. Ми сильні. Ми вільні. Ми неймовірні».

«Я дуже хочу, щоб кожна дівчина, кожна панянка в енергетиці, яка сьогодні сумнівається, чи лишатися в цій сфері, чи входити в неї, почула: ваш голос, ваша присутність, ваша жіноча енергія тут потрібні. Не потім, не колись – а вже зараз, – додала наостанок генеральна директорка ТОВ «Толк Україна», – і я впевнена, що майбутнє нашої енергетики, як і майбутнє країни, буде таким, яким ми самі його зробимо – своїми рішеннями, своїми цінностями і своєю здатністю зберігати людяність навіть тоді, коли навколо дуже темно. Дякую за те, що тримаєте на тендітних плечах енергетичний фронт і не лише його. І дякую за ту неймовірну енергію, яку ми створюємо разом».

Виступ Ірини Береснєвої на форумі Energy Club став однією з тих промов, які залишаються з аудиторією надовго. У час, коли енергетичний сектор живе між невизначеністю, ризиками та щоденними викликами війни, її слова повернули учасникам головне – розуміння власної сили. Сили, що народжується не з гучних заяв, а з людяності, відповідальності і готовності тримати своїх людей поруч навіть у темряві.